АнотаціяЕксперимент було проведено з метою вивчення впливу дилудину на несучість та якість яєць у курей, а також підходу до механізму цього впливу шляхом визначення показників яєчних та сироваткових параметрів. 1024 кури-несучки з обмеженою кількістю яєць були розділені на чотири групи, кожна з яких включала чотири повторності по 64 кури. Досліджувані групи отримували однаковий базовий раціон, доповнений 0, 100, 150, 200 мг/кг дилудину відповідно протягом 80 днів. Результати були наступними. Додавання дилудину до раціону покращило несучість курей, найкращим з яких було лікування 150 мг/кг; його коефіцієнт несучості збільшився на 11,8% (p< 0,01), конверсія маси яєць зменшилася на 10,36% (p< 0,01). Вага яєць збільшувалася зі збільшенням додавання дилудину. Дилудин значно знизив концентрацію сечової кислоти в сироватці крові (p< 0,01); додавання дилудину значно знизило рівень Ca в сироватці крові.2+і вміст неорганічних фосфатів, а також підвищення активності алкінфосфатази (ALP) у сироватці крові (p<0,05), що мало значний вплив на зменшення ламкості яєць (p<0,05) та аномалій (p<0,05); дилудин значно збільшив висоту білка. Значення Хау (p<0,01), товщину шкаралупи та вагу шкаралупи (p<0,05), 150 та 200 мг/кг дилудину також знизили загальний холестерин у жовтку яйця (p<0,05), але збільшили вагу жовтка яйця (p<0,05). Крім того, дилудин міг підвищити активність ліпази (p<0,01) та знизити вміст тригліцеридів (TG3) (p<0,01) та холестерину (CHL) (p<0,01) у сироватці крові, він знизив відсоток черевного жиру (p<0,01) та вміст жиру в печінці (p<0,01), мав здатність запобігати жировій дистрофії печінки у курей. Дилудин значно підвищував активність SOD у сироватці крові (p < 0,01), коли його додавали до раціону протягом більше 30 днів. Однак, суттєвої різниці в активності GPT та GOT сироватки крові між контрольною та обробленою групою не виявлено. Було зроблено висновок, що дилудин може запобігати окисленню мембран клітин.
Ключові словаДилудин; курка; СОД; холестерин; тригліцерид, ліпаза
Дилудин - це нова нехарчова вітамінна добавка з антиоксидантною дією, яка має такі ефекти:[1-3]стримування окислення біологічної мембрани та стабілізації тканини біологічних клітин тощо. У 1970-х роках сільськогосподарський експерт Латвії в колишньому Радянському Союзі виявив, що дилудин має такі ефекти[4]сприяння росту птиці та стійкість деяких рослин до замерзання та старіння. Повідомлялося, що дилудин не тільки може сприяти росту тварин, але й покращувати репродуктивні показники тварин, а також підвищувати рівень вагітності, молочну продуктивність, виробництво яєць та рівень вилуплення самок.[1, 2, 5-7]Вивчення дилудину в Китаї розпочалося з 1980-х років, і більшість досліджень щодо дилудину в Китаї наразі обмежуються його впливом, і повідомлялося про кілька випробувань на птиці-несучці. Чень Цзуфан (1993) повідомив, що дилудин може покращити несучість та вагу яєць птиці, але не поглибив...[5]вивчення механізму його дії. Тому ми провели систематичне дослідження ефекту та механізму його дії, годуючи курей-несучок раціоном, збагаченим дилудином, і частина результатів тепер представлена наступним чином:
Таблиця 1 Склад та поживні компоненти експериментального раціону
%
----------------------------------------------------------------------------------------------
Склад раціону. Поживні компоненти.
----------------------------------------------------------------------------------------------
Кукурудза 62 ME③ 11.97
Жом з квасолі 20 CP 17.8
Рибне борошно 3 Ca 3.42
Ріпаковий шрот 5 P 0.75
Кісткове борошно 2 M et 0,43
Кам'яне борошно 7,5 M та Cys 0,75
Метіонін 0,1
Сіль 0.3
Мультивітаміни① 10
Мікроелементи② 0,1
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------
① Мультивітаміни: 11 мг рибофлавіну, 26 мг фолієвої кислоти, 44 мг оризаніну, 66 мг ніацину, 0,22 мг біотину, 66 мг вітаміну B6, 17,6 мкг вітаміну B12, 880 мг холіну, 30 мг виквасу, 66 МО вітаміну B1E, 6600 відділення інтенсивної терапії VDта 20000 відділень інтенсивної терапії VA, додаються до кожного кілограма раціону; і 10 г мультивітамінів додаються до кожних 50 кг раціону.
② Мікроелементи (мг/кг): 60 мг Mn, 60 мг Zn, 80 мг Fe, 10 мг Cu, 0,35 мг I та 0,3 мг Se додається на кожен кілограм раціону.
③ Одиницею вимірювання метаболічної енергії є МДж/кг.
1. Матеріали та метод
1.1 Тестовий матеріал
Компанія Beijing Sunpu Biochem. & Tech. Co., Ltd. повинна пропонувати дилудин; а піддослідна тварина повинна стосуватися римських комерційних курей-несучок віком 300 днів.
Експериментальний раціон: експериментальний раціон слід готувати відповідно до фактичних умов під час виробництва на основі стандарту NRC, як показано в таблиці 1.
1.2 Метод випробування
1.2.1 Експеримент з годівлі: експеримент з годівлі слід провести на фермі компанії Hongji у місті Jiande; 1024 римські кури-несучки слід відібрати та розділити на чотири групи випадковим чином по 256 штук у кожній (кожну групу слід повторити чотири рази, а кожну курку - 64 рази); курей слід годувати чотирма кормами з різним вмістом дилюдину, і кожній групі слід додавати 0, 100, 150, 200 мг/кг корму. Випробування розпочалося 10 квітня 1997 року; кури могли вільно знаходити їжу та пити воду. Слід зафіксувати кількість їжі, спожитої кожною групою, рівень несучості, вихід яєць, розбиті яйця та кількість аномальних яєць. Крім того, випробування завершилося 30 червня 1997 року.
1.2.2 Вимірювання якості яєць: 20 яєць слід випадковим чином взяти під час проведення тесту кожні 40 днів для вимірювання показників, пов'язаних з якістю яєць, таких як індекс форми яйця, одиниця Хауга, відносна вага шкаралупи, товщина шкаралупи, індекс жовтка, відносна вага жовтка тощо. Крім того, вміст холестерину в жовтку слід вимірювати за допомогою методу COD-PAP у присутності реагенту Cicheng, виробленого біохімічним випробувальним заводом Ningbo Cixi.
1.2.3 Вимірювання біохімічного індексу сироватки крові: 16 піддослідних курей слід відбирати з кожної групи щоразу, коли тест проводився протягом 30 днів, і після завершення тесту для приготування сироватки після взяття крові з вени на крилі. Сироватку слід зберігати при низькій температурі (-20℃) для вимірювання відповідних біохімічних показників. Відсоток черевного жиру та вміст ліпідів у печінці слід вимірювати після забою та видалення черевного жиру та печінки після завершення взяття крові.
Супероксиддисмутазу (СОД) слід вимірювати методом насичення у присутності набору реагентів, виготовленого Пекінським науково-дослідним інститутом біохімії та технологій Хуаціна. Сечову кислоту (СК) у сироватці крові слід вимірювати методом уриказа-ПАП-АП у присутності набору реагентів Цічена; тригліцериди (ТГ3) слід вимірювати одноетапним методом ГПО-ПАП у присутності набору реагентів Цічена; ліпазу слід вимірювати нефелометрією у присутності набору реагентів Цічена; загальний холестерин сироватки крові (ХХЛ) слід вимірювати методом КОД-ПАП у присутності набору реагентів Цічена; глутамін-піровиноградну трансаміназу (ГПТ) слід вимірювати колориметрією у присутності набору реагентів Цічена; глутамін-оксалоцтову трансаміназу (ГОТ) слід вимірювати колориметрією у присутності набору реагентів Цічена; лужну фосфатазу (ЛФ) слід вимірювати методом швидкості у присутності набору реагентів Цічена; іон кальцію (Ca2+) у сироватці крові слід вимірювати методом з метилтимоловим синім комплексоном у присутності набору реактивів Cicheng; неорганічний фосфор (P) слід вимірювати методом з молібдатним синім у присутності набору реактивів Cicheng.
2 Результат тесту
2.1 Вплив на продуктивність укладання
Показники несучості різних груп, оброблених дилудином, наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Продуктивність курей, яких годували базальним раціоном з додаванням чотирьох рівнів дилюдину
| Кількість дилюдину, що додається (мг/кг) | ||||
| 0 | 100 | 150 | 200 | |
| Споживання корму (г) |  | |||
| Коефіцієнт несучості (%) | ||||
| Середня вага яйця (г) | ||||
| Співвідношення матеріалу до яйця | ||||
| Рівень розбитих яєць (%) | ||||
| Частота аномальних яйцеклітин (%) | ||||
З таблиці 2 видно, що показники несучості всіх груп, оброблених дилудином, помітно покращилися, причому ефект при обробці 150 мг/кг є оптимальним (до 83,36%), а 11,03% (p<0,01) покращився порівняно з контрольною групою; таким чином, дилудин покращує показник несучості. Судячи з середньої ваги яйця, вага яйця збільшується (p>0,05) зі збільшенням кількості дилудину в щоденному раціоні. Порівняно з контрольною групою, різниця між усіма обробленими частинами груп, оброблених 200 мг/кг дилудину, не є очевидною при середньому додаванні 1,79 г корму; Однак, різниця стає більш очевидною поступово зі збільшенням дилюдину, і різниця у співвідношенні матеріалу до яйця серед оброблених частин є очевидною (p<0,05), а ефект оптимальний при 150 мг/кг дилюдину та становить 1,25:1, що зменшується на 10,36% (p<0,01) порівняно з контрольною групою. Судячи з рівня розбитих яєць у всіх оброблених частинах, рівень розбитих яєць (p<0,05) можна зменшити, якщо дилюдин додавати до щоденного раціону; а відсоток аномальних яєць зменшується (p<0,05) зі збільшенням дилюдину.
2.2 Вплив на якість яєць
Як видно з Таблиці 3, індекс форми яйця та питома вага яйця не змінюються (p>0,05) при додаванні дилюдину до щоденного раціону, а вага шкаралупи збільшується зі збільшенням дилюдину, що додається до щоденного раціону, при цьому вага шкаралупи збільшується на 10,58% та 10,85% (p<0,05) відповідно порівняно з контрольними групами при додаванні 150 та 200 мг/кг дилюдину; товщина шкаралупи яйця збільшується зі збільшенням дилюдину в щоденному раціоні, при цьому товщина шкаралупи яйця збільшується на 13,89% (p<0,05) при додаванні 100 мг/кг дилюдину порівняно з контрольними групами, а товщина шкаралупи яйця збільшується на 19,44% (p<0,01) та 27,7% (p<0,01) відповідно при додаванні 150 та 200 мг/кг. Показник одиниці Хауга (p<0,01) помітно покращується при додаванні дилюдину, що вказує на те, що дилюдин сприяє синтезу густого білка яєчного білка. Дилюдин покращує індекс жовтка, але різниця не є помітною (p<0,05). Вміст холестерину в яєчному жовтку всіх груп відрізняється і може помітно зменшитися (p<0,05) після додавання 150 та 200 мг/кг дилюдину. Відносна вага яєчного жовтка відрізняється одна від одної через різну кількість доданого дилюдину, при цьому відносна вага яєчного жовтка покращується на 18,01% та 14,92% (p<0,05) при дозі 150 мг/кг та 200 мг/кг порівняно з контрольною групою; отже, відповідний дилюдин сприяє синтезу яєчного жовтка.
Таблиця 3 Вплив дилудину на якість яєць
| Кількість дилюдину, що додається (мг/кг) | ||||
| Якість яєць | 0 | 100 | 150 | 200 |
| Індекс форми яйця (%) |  | |||
| Питома вага яйця (г/см3) | ||||
| Відносна вага яєчної шкаралупи (%) | ||||
| Товщина яєчної шкаралупи (мм) | ||||
| Одиниця Хоу (U) | ||||
| Індекс яєчного жовтка (%) | ||||
| Холестерин яєчного жовтка (%) | ||||
| Відносна вага яєчного жовтка (%) | ||||
2.3 Вплив на відсоток черевного жиру та вміст жиру в печінці курей-несучок
Див. Рисунок 1 та Рисунок 2 щодо впливу дилудину на відсоток черевного жиру та вміст жиру в печінці курей-несучок.
Рисунок 1 Вплив дилудину на відсоток черевного жиру (PAF) у курей-несучок
| Відсоток жиру в черевній порожнині | |
| Кількість дилюдину, яку потрібно додати |
Рисунок 2. Вплив дилудину на вміст жиру в печінці (ВЖП) курей-несучок
| Вміст жиру в печінці | |
| Кількість дилюдину, яку потрібно додати |
Як видно з Рисунку 1, відсотки жиру на животі тестової групи зменшилися на 8,3% та 12,11% (p<0,05) відповідно при додаванні 100 та 150 мг/кг дилюдину порівняно з контрольною групою, а відсоток жиру на животі зменшився на 33,49% (p<0,01) при додаванні 200 мг/кг дилюдину. Як видно з Рисунку 2, вміст жиру в печінці (абсолютно сухому), обробленій 100, 150 та 200 мг/кг дилюдину відповідно, зменшився на 15,00% (p<0,05), 15,62% (p<0,05) та 27,7% (p<0,01) відповідно порівняно з контрольною групою; таким чином, дилудин, очевидно, знижує відсоток жиру в черевній порожнині та вміст жиру в печінці несучки, причому оптимальний ефект досягається при додаванні 200 мг/кг дилудину.
2.4 Вплив на біохімічний показник сироватки крові
Як видно з Таблиці 4, різниця між частинами, обробленими під час Фази I (30 днів) тесту SOD, не є очевидною, а біохімічні показники сироватки крові всіх груп, до яких дилудин додано у Фазі II (80 днів) тесту, вищі, ніж у контрольній групі (p<0,05). Вміст сечової кислоти (p<0,05) у сироватці крові може бути знижений при додаванні 150 мг/кг та 200 мг/кг дилудину; тоді як ефект (p<0,05) досягається при додаванні 100 мг/кг дилудину у Фазі I. Дилудин може знижувати рівень тригліцеридів у сироватці крові, причому ефект є оптимальним (p<0,01) у групі, коли у Фазі I додано 150 мг/кг дилудину, і є оптимальним у групі, коли у Фазі II додано 200 мг/кг дилудину. Загальний рівень холестерину в сироватці крові знижується зі збільшенням додавання дилюдину до щоденного раціону, зокрема, вміст загального холестерину в сироватці крові знижується на 36,36% (p<0,01) та 40,74% (p<0,01) відповідно при додаванні 150 мг/кг та 200 мг/кг дилюдину у фазі I порівняно з контрольною групою, та знижується на 26,60% (p<0,01), 37,40% (p<0,01) та 46,66% (p<0,01) відповідно при додаванні 100 мг/кг, 150 мг/кг та 200 мг/кг дилюдину у фазі II порівняно з контрольною групою. Більше того, рівень ЛФ підвищується зі збільшенням дилюдину, що додається до щоденного раціону, тоді як значення ЛФ у групі, якій додавали 150 мг/кг та 200 мг/кг дилюдину, очевидно вищі, ніж у контрольній групі (p < 0,05).
Таблиця 4 Вплив дилудину на параметри сироватки крові
| Кількість дилюдину, яку потрібно додати (мг/кг) у фазі I (30 днів) випробування | ||||
| Елемент | 0 | 100 | 150 | 200 |
| Супероксиддисмутаза (мг/мл) |  | |||
| Сечова кислота | ||||
| Тригліцериди (ммоль/л) | ||||
| Ліпаза (од/л) | ||||
| Холестерин (мг/дл) | ||||
| Глутамін-піровиноградна трансаміназа (од/л) | ||||
| Глутамін-оксалоцтова трансаміназа (од/л) | ||||
| Лужна фосфатаза (ммоль/л) | ||||
| Іон кальцію (ммоль/л) | ||||
| Неорганічний фосфор (мг/дл) | ||||
| Кількість дилюдину, яку потрібно додати (мг/кг) у фазі II (80 днів) випробування | ||||
| Елемент | 0 | 100 | 150 | 200 |
| Супероксиддисмутаза (мг/мл) |  | |||
| Сечова кислота | ||||
| Тригліцериди (ммоль/л) | ||||
| Ліпаза (од/л) | ||||
| Холестерин (мг/дл) | ||||
| Глутамін-піровиноградна трансаміназа (од/л) | ||||
| Глутамін-оксалоцтова трансаміназа (од/л) | ||||
| Лужна фосфатаза (ммоль/л) | ||||
| Іон кальцію (ммоль/л) | ||||
| Неорганічний фосфор (мг/дл) | ||||
3 Аналіз та обговорення
3.1 Дилудин у тесті покращив швидкість несучості, вагу яйця, одиницю Хауга та відносну вагу яєчного жовтка, що свідчить про те, що дилудин сприяє засвоєнню білка та покращує синтез густого білка яєчного білка та білка яєчного жовтка. Крім того, вміст сечової кислоти в сироватці крові помітно знизився; і було загальновизнано, що зниження вмісту небілкового азоту в сироватці крові означає зниження швидкості катаболізму білка та збільшення часу утримання азоту. Цей результат забезпечив основу для збільшення утримання білка, сприяння несучості та покращення ваги яйця у курей-несучок. Результат тесту показав, що оптимальний ефект несучості спостерігається при додаванні 150 мг/кг дилудину, що по суті узгоджується з результатом.[6,7]Бао Ерціна та Цінь Шанчжі, отримані шляхом додавання дилудину наприкінці періоду утримання курей-несучок. Ефект знижувався, коли кількість дилудину перевищувала 150 мг/кг, що може бути пов'язано з трансформацією білка.[8]зазнав впливу через надмірне дозування та надмірне навантаження метаболізму органу дилудином.
3.2 Концентрація Ca2+у сироватці крові яєць-несучок знижувався, рівень фосфору в сироватці спочатку знижувався, а активність ЩФ помітно збільшувалася у присутності дилюдину, що вказує на очевидний вплив дилюдину на метаболізм кальцію та фосфору. Юе Веньбінь повідомив, що дилюдин може сприяти абсорбції.[9] мінеральних елементів Fe та Zn; ЛФ переважно існувала в тканинах, таких як печінка, кістки, кишковий тракт, нирки тощо; ЛФ у сироватці крові походила переважно з печінки та кісток; ЛФ у кістках існувала переважно в остеобластах і могла зв'язувати фосфат-іон з Ca2 із сироватки після трансформації, сприяючи розкладанню фосфату та збільшуючи концентрацію фосфат-іона, і відкладалася на кістках у формі гідроксиапатиту тощо, що призводило до зниження вмісту Ca та P у сироватці крові, що узгоджується зі збільшенням товщини шкаралупи яєць та відносної ваги шкаралупи яєць у показниках якості яєць. Крім того, рівень розбитих яєць та відсоток аномальних яєць значно знизилися з точки зору несучості, що також пояснює цей момент.
3.3 Додавання дилюдину до раціону помітно зменшило відкладення жиру в черевній порожнині та вміст жиру в печінці курей-несучок, що свідчить про те, що дилюдин стримує синтез жиру в організмі. Крім того, дилюдин міг покращити активність ліпази в сироватці крові на ранній стадії; активність ліпази помітно збільшилася в групі, якій додавали 100 мг/кг дилюдину, а вміст тригліцеридів та холестерину в сироватці крові знизився (p<0,01), що вказує на те, що дилюдин може сприяти розкладанню тригліцеридів та стримувати синтез холестерину. Відкладення жиру можна було стримувати завдяки ферменту ліпідного метаболізму в печінці.[10,11], а також зниження рівня холестерину в яєчному жовтку пояснює цей момент [13]. Чень Джуфан повідомив, що дилудин може стримувати утворення жиру в організмі тварини та покращувати відсоток нежирного м'яса у бройлерів та свиней, а також має ефект лікування жирової дистрофії печінки. Результати випробувань прояснили цей механізм дії, а результати розтину та спостереження за курми-несучками також довели, що дилудин може очевидно знизити частоту виникнення жирової дистрофії печінки у курей-несучок.
3.4 ГПТ та ГОТ – це два важливі показники, що відображають функції печінки та серця, і печінка та серце можуть бути пошкоджені, якщо їх активність занадто висока. Активність ГПТ та ГОТ у сироватці крові помітно не змінилася після додавання дилюдину в тест, що свідчить про те, що печінка та серце не були пошкоджені; крім того, результат вимірювання СОД показав, що активність СОД у сироватці крові може помітно покращитися, якщо дилюдин використовувати протягом певного часу. СОД є основним поглиначем вільних радикалів супероксиду в організмі; він має значення для підтримки цілісності біологічної мембрани, покращення імунної здатності організму та підтримки здоров'я тварини при підвищенні вмісту СОД в організмі. Цюх Хай та ін. повідомляли, що дилюдин може покращити активність 6-глюкозофосфатдегідрогенази в біологічній мембрані та стабілізувати тканини [2] біологічної клітини. Снідзе зазначив, що дилудин пригнічує активність [4] цитохром-С-редуктази NADPH, що стало очевидним після вивчення взаємозв'язку між дилудином та відповідним ферментом у специфічному ланцюзі переносу електронів NADPH у мікросомах печінки щурів. Одідентс також зазначив, що дилудин пов'язаний [4] зі складною оксидазною системою та мікросомальним ферментом, пов'язаним з NADPH; а механізм дії дилудину після потрапляння в організм тварини полягає в тому, щоб відігравати роль опору окисленню та захищати біологічну мембрану [8] шляхом перехоплення активності ферменту переносу електронів NADPH мікросоми та стримування процесу перекисного окислення ліпідної сполуки. Результати випробувань довели захисну функцію дилудину для біологічної мембрани від змін активності SOD до змін активності GPT та GOT, що підтвердило результати дослідження Снідзе та Одідентс.
Довідка
1 Чжоу Кай, Чжоу Мінцзе, Цінь Чжунчжі та ін. Дослідження дилудину щодо покращення репродуктивних показників овецьJ. Трава таLІвестокk 1994 (2): 16-17
2 Цюй Хай, Лв Є, Ван Баошен, Вплив дилудину, доданого до щоденного раціону, на рівень вагітності та якість сперми м'ясних кроликів.J. Китайський журнал кролівництва1994(6): 6-7
3 Чень Джуфан, Інь Юеджін, Лю Ваньхань та ін. Випробування розширеного застосування дилудину як кормової добавкиДослідження кормів1993 (3): 2-4
4 Чжен Сяочжун, Лі Келу, Юе Веньбінь та ін. Обговорення ефекту застосування та механізму дії дилудину як стимулятора росту птиціДослідження кормів1995 (7): 12-13
5 Чень Джуфан, Інь Юеджін, Лю Ваньхань та ін. Випробування розширеного застосування дилудину як кормової добавкиДослідження кормів1993 (3): 2-5
6 Бао Ерцін, Гао Баохуа, Тест дилудіну для годівлі пекінської качкиДослідження кормів1992 (7): 7-8
7. Тест Цінь Шанчжі щодо підвищення продуктивності м'ясних порід курей у пізньому періоді несучості шляхом використання дилудинуГуансійський журнал тваринництва та ветеринарної медицини1993.9(2): 26-27
8 Дібнер Дж. Дж. Л. Лвей Ф. Дж. Метаболізм печінкового білка та амінокислот у птиці Наука про птахівництво1990.69(7): 1188-1194
9 Юе Веньбінь, Чжан Цзяньхун, Чжао Пейе та ін. Дослідження додавання дилюдину та препарату Fe-Zn до щоденного раціону курей-несучокКорми та худоба1997, 18(7): 29-30
10 Мілднер А. на М., Стівен Д. Кларк. Клонування комплементарної ДНК синтазою жирних кислот свиней, розподіл її мРНК у тканинах та пригнічення експресії соматотропіном та харчовим білком. J Nutri 1991, 121 900
11 Вальзон Р.Л., Смон К., Морішіта Т. та ін., Геморагічний синдром жирової печінки у курей, яких перегодовували очищеним кормом. Активність вибраних ферментів та гістологія печінки у зв'язку з печінковою кератозом та репродуктивною функціоналією.Наука про птахівництво,1993 72(8): 1479-1491
12 Дональдсон В.Є. Метаболізм ліпідів у печінці курчат у відповідь на годівлюНаука про птахівництво1990, 69(7): 1183-1187
13 Ксіажк іеу іч Й., Контецька Х., Хогковський Л. Примітка про рівень холестерину в крові як показник жирності тіла качокЖурнал аніналної та кормової науки,1992, 1(3/4): 289-294
Час публікації: 07 червня 2021 р.
