Бетаїн, також відомий як внутрішня сіль гліцину триметил, — це нетоксична та нешкідлива природна сполука, алкалоїд четвертинного аміну. ​​Це білий призматичний або листоподібний кристал з молекулярною формулою c5h12no2, молекулярною масою 118 та температурою плавлення 293 ℃. Він має солодкий смак і є речовиною, подібною до вітамінів. Він має сильну вологоутримуючу здатність, легко поглинає вологу та розплавляється за кімнатної температури. Гідратований тип розчинний у воді, метанолі та етанолі, і мало розчинний в ефірі. Бетаїн має міцну хімічну структуру, може витримувати високу температуру до 200 ℃ та має високу стійкість до окислення. Дослідження показали, щобетаїнможе частково замінити метіонін у метаболізмі тварин.

Бетаїнможе повністю замінити метіонін у постачанні метилу. З одного боку, метіонін використовується як субстрат для утворення білків, а з іншого боку, він бере участь у метаболізмі метилу як донор метилу.Бетаїнможе сприяти активності бетаїн-гомоцистеїнметилтрансферази в печінці та разом постачати активний метил, завдяки чому продукт деметилювання метіоніну, гомоцистеїн, може бути метильований з утворенням метіоніну з нуля, таким чином безперервно постачаючи метил для метаболізму організму з обмеженою кількістю метіоніну як носія та бетаїну як джерела метилу. Потім більша частина метіоніну використовується для утворення білків, що може заощадити метіонін та використати енергію. Разом бетаїн далі деградує після метилювання з утворенням серину та гліцину, що призводить до збільшення концентрації амінокислот у крові (kamoun, 1986).

Бетаїн збільшував вміст метіоніну, серину та гліцину в сироватці крові. Пучала та ін. мали подібний експериментальний вплив на овець. Бетаїн може додавати амінокислоти, такі як аргінін, метіонін, лейцин та гліцин, до сироватки крові та збільшувати загальну кількість амінокислот у сироватці крові, а потім впливати на екскрецію ауксину;Бетаїнможе сприяти перетворенню аспарагінової кислоти на n-метиласпарагінову кислоту (NMA) шляхом активного метаболізму метилу, а NMA може впливати на склад та екскрецію ауксину в гіпоталамусі, а потім на рівень ауксину в організмі.